Паньківська ЗОШ І-ІІ ступенів Рік заснування – 1904 Рік введення в експлуатацію сьогоднішньої будівлі школи – 1964 Кількість вчителів – 11 Кількість учнів - 47

Історія школи

    В  нашій  місцевості  довгий  час  не  було шкіл, тому грамоти читати і  писати навчали  дяки або  відставні солдати, Навчали вони вдома. Платили батьки за навчання за домовленістю. Навчальний рік розпочинався на  Наума14 грудня, коли всі роботи по збору врожаю були завершені. Мабуть, звідти й походить прислів’я : «Прийшов Наум – пора братися за ум».

 Коли в с.Олексіївка побудували церкву, при ній організували церковно – приходську школу. У ній навчали читати, писати, рахувати і обов’язково – Закон Божий

Відвідували її паньківчани, олексіяни, заїчани. Навчатись бажало багато дітей, та не кожен міг це зробити. Часто дітям не було чого одягти і взути, щоб дійти до школи

    У 1904 році в с.Паньківка за рішенням земства Старобільського округу побудували власну школу. Приміщення було цегляне, розташоване на підвищенні в центрі села.

   В новобудові  було дві кімнати – велика, мала, а також учительська, господарська кімната і коридор.

     У 1904 році перше заняття провів дяк із села Олексіївка на тему: ,,Закон божий”.

      Першою вчителькою  була Галина Василівна ( на жаль, прізвище так  і не  вдалося встановити ). Навчання розпочали  12 хлопчиків ( дівчат серед учнів тоді не було) .  Закінчували курс вдвоє більше, оскільки додались ті діти, які ходили до шкіл, с.Олексіївка та с.Нещеретове.

      На той час школа була дворічна і навчалися, в основному,

взимку. Тому тоді й говорили: ,,Ходив до школи дві зими”.

      Своєю вчителькою, Галиною Василівною, діти були задоволені, оскільки вона дозволяла на перервах і після уроків грати дітям у м’яча.  В інших  це заборонялось дяком.

 Окремих обдарованих учнів вона залучала до гри на балалайці.

       У 1924 році навчання у школі вже було трирічне. Тут працювали дві вчительки – сестри Ганна і Клавдія Скорики.

       У 1927 році в Паньківку прибув ще один вчитель – і школа стала чотирирічною.

     У роки Великої Вітчизняної війни школа працювала. В учнів старших класів навчання починалося з 1 жовтня, а до цього вони допомагали матерям по господарству. Після визволення Паньківки  від фашистських загарбників в січні 1943 року шкла стала семирічною. Учні1945\46 навчального року були випускниками Паньківської НСШ.

 Сучасне приміщення школи було введене в експлуатацію у 1964 році.

  Паньківська школа не відрізняється від інших сільських шкіл. Цегляна, одноповерхова будівля захована в каштанах, кленах і тополях, а перед школою – клумби з квітами. Але це тільки зовні вона така, як інші. Якщо пройтися коридорами і познайомитися з вихованцями то можна побачити і дізнатися багато того, що вирізняє її з-поміж інших і робить особливою.

В школі працює дружній колектив, який формувався не один рік. 9 педагогів мають вищу освіту, 2 – середню спеціальну. Всі вони працюють за фахом та викладають суміжні предмети. Кожен з них прагне дати учням не тільки знання, а й віддає частинку душі під час навчання і спілкування з ними.

   Паньківська школа вже котрий рік поспіль працює над проблемою : «Формування бережливого ставлення до природи і гармонійних відносин між природою і людиною». Педколектив вибрав її тому, бо вважає, що майбутнє людства і нашої держави великою мірою залежить від гармонійності відносин між людиною і природою. Вчителі прагнуть у рамках цієї проблеми прищепити учням любов та розуміння трепетливого і бережливого ставлення до природи і навколишнього середовища.

 Велику увагу педколектив приділяє позакласній роботі. Основна мета цієї роботи – сформувати доброзичливий, дружній, готовий прийти на допомогу шкільний колектив, що не боїться труднощів і перешкод. Учні залучаються до позашкільних заходів, які не тільки розвивають комунікативність дітей, а й дають можливість проявити себе, само реалізуватися. Кожен захід готується за безпосередньої участі учнів.

 У школі працюють гуртки, які задовольняють смаки та вподобання учнів.

 Гурток «Палітра» збирає двічі на тиждень любителів акварелі. Керує ним вчитель малювання О.М.Перепічай.

 З її допомогою діти успішно засвоюють ази образотворчого мистецтва. Гуртківці беруть участь у різноманітних шкільних і районних конкурсах малюнків. Двічі на рік у школі організовуються виставки малюнків юних художників.

 Любителів співу запрошує до гуртка «Співаночка» вчитель музики В.В.Журавель. Школярі з задоволенням вивчають нові пісні і демонструють свою майстерність на шкільних та сільських святах

 У гуртку «Умілі руки»   (керівник Л.І.Дубова) діти вчатьсь працювати з деревом та природними матеріалами. У школі спеціально відведене місце для їхніх поробок, де можна побачити дерев’яні кухонні дощечки, вирізьблені ажурні вази для квітів та багато іншого.

 Жоден учень старших класів не оминає своєю увагою гурток «Спортивний» (керівник М.П.Кравцов). протягом навчального року у школі проходять змагання з футболу, волейболу, тенісу та шахів. 2009 році вперше в школі відбувся шкільний чемпіонат з футболу. Участь в ньому брали всі. Хто в якості учасника, а хто в якості вболівальника, але цікаво було всім.

 Особливе захоплення у всіх учнів школи викликає загально шкільний День здоров’я і справжньою подією стає День іменинника. До якого ретельно готується вся школа: пишуть вітальні листівки, виготовляють своїми руками подарунки, готують номери художньої самодіяльності, запрошують гостей. Під час проведення свята жоден учень чи працівник не оминається увагою, адже іменини є в кожної людини.

 День Святого Миколая – це свято, яке чекає вся малеча, але доросліші школярі теж з захопленням очікують поздоровлень і солодких подарунків. І кожен рік їхні сподівання виправдовуються. Не це свято учні завжди отримують приємні сюрпризи.

 Багато інших свят, таких як «Свято осені», «Нумо хлопці», «День єдиної школи», «Спортивна родини» та інші стали традиційними і улюбленими у всіх учнів, їх батьків та вчителів.

 Та в школі вміють не тільки відпочивати і святкувати. В Паньківській ЗОШ І-ІІ ст. у великій пошані праця та бережливе відношення до природи. Кожну весну з нагоди Дня довкілля проходить акція «Посади дерево» під час якої учні саджають молоді деревця на подвір’ї школи і вдома, допомагають посадити дерева друзям та знайомим. Випускники із задоволенням підтримують шкільну традицію – насадження кущів калини на шкільному подвір’ї.

  Крім того, велика увага приділяється проблемам довкілля. Для вивчення стану довкілля на території села була створена і функціонує екологічна стежина «Стежками рідного краю» (керівник вчитель біології, директор школи І.В. Васильченко). Екскурсії по екологічній стежині дають дітям уяву про наш край, його природу, історичне минуле та сьогодення.. учні роблять гербарії лікарських рослин, фотоальбоми рослинного і тваринного світу, грунтів нашого краю, вивчають господарське використання прилеглої до села території та вплив цього використання на природу. Учні вчаться любити і дбайливо ставитися до матінки – природи.

  Велика увага в школі приділяється фізичному вихованню. Так на дослідній ділянці під час уроків праці учні вирощують городину. В минулому році під керівництвом вчителя праці Л.І.Дубової для шкільної їдальні паньківські школярі виростили своїми руками 300 кг. Цибулі, 200 кг. моркви, а ще буряк, капусту та зелень. Після такої праці навіть борщ взимку смачніший, бо кожен розуміє, що його праця – потрібна і корисна. Допомогу в організації гарячого харчування надають також батьки учнів. Вони забезпечують свіжими овочами їдальню увесь рік. Позитивно учні сприймають пропозиції допомогти вчителям-пенсіонерам та ветеранам війни. Для цього в школі створений і функціонує волонтерський загін «Милосердя». До нього входять учні старших класів та всі бажаючі. Учні з задоволенням допомагають ветеранам садити та збирати городину, впорядковувати подвір’я та прилеглу територію.

 У школі започатковане самоврядування. Учнями обраний президент та його радники, які допомагають адміністрації школи у вирішенні повсякденних проблем.

  Це те, що стосується позакласної роботи. Але є ще і звичайні робочі дні, дні навчання. Школа працює за річним планом. Під час його розробки враховуються побажання вчителів, учнів та батьків, а також громадськості та батьківського комітету. Згідно з ним проходять різноманітні місячники та тижні. Вже стали традиційними: Тиждень протипожежної безпеки, Тиждень охорони здоров’я, Місячник статевого виховання, Місячник безпеки на дорозі та ін..

 Кожен вчитель прагне, щоб його предмет любили, що він був цікавий для учнів. Для цього практикують нетрадиційні методи: уроки-диспути, уроки – «круглі столи», і багато інших. Уроки проводяться на високому рівні з використанням різних методів активації навчально-пізнавальної діяльності.

  Особлива турбота лягає на вчителів початкових класів А.Л.Заїченко, Н.Ф. Заїку, В.В.Журавель. з першого дня перебування маленьких учнів в школі ці люди огортають їх любов’ю, турботою та добротою. Молодші школярі проходять адаптацію в школі спокійно, без емоційних змін та коливань. Вони знають, що з будь-яким питанням можуть звернутися до свого наставника і одержати його допомогу.

  У старших класах вражають своєю обізнаністю та інтелектом вчителі-філологи С.С.Колнячикова та Н.О.Орлова. за їхньою ініціативою проводяться фольклорно-етнографічні експедиції територією села, під час яких подорожуючі записують прислів’я, приказки, казки та легенди нашого краю.

 Відвідавши урок історії Т.М.Запара, навіть доросла людина довго ще уявляє Наполеона, Чінгісхана, Петра І та інші видатні постаті історії. Тому що уроки цього вчителя цікаві історично та ідейно-духовно спрямовані. Тетяна Миколаївна є головою ініціативної групи по збиранню старовинних речей та створенню шкільного музею.

 Говорячи про школу неможливо не згадати вчителя математики Л.П.Веснянцеву, уроки у неї цікаві і насичені. Позакласні заходи з математики привертають увагу не тільки дітей, а й батьків.

 По закінченню навчального року у школі працює оздоровчий табір  «Дружба», де оздоровлюються діти з малозабезпечених та багатодітних сімей, діти сироти та інші пільгові категорії. Його вихователі прагнуть зробити відпочинок дітей цікавим і насиченим. Після закінчення зміни учні стають ще дружнішими і згуртованішими.

  Але не тільки велика увага приділяється учням. Вчителі, які працюють в школі, активно підтримуються адміністрацією та профспілковою організацією. Колегам, які потрапили в скрутне становище,, надається моральна і матеріальна підтримка. Думка кожного члена колективу  враховується. Якщо виникають якісь непорозуміння, то всі проблеми вирішуються за «круглим столом» переговорів. Вже котрий рік поспіль наша школа працює, як добре злагоджений механізм, і кожен член цього колективу виконує важливу роль в житті школи: вчить, годує, прибирає, охороняє чи забезпечує теплом.

  Існує міцний зв'язок педагогічного колективу школи з батьками, які надають підтримку і допомагають вирішувати багато питань. Основне місце зустрічі батьків з педагогами – це батьківські збори. А кожен класний керівник тримає зв'язок з кожною сім’єю особисто та через дитину. Всі батьки з розумінням відгукуються на прохання допомогти в ремонті класів та їдальні, різних господарських роботах. Вчителі завжди раді бачити батьків на батьківських зборах, класних годинах та шкільних заходах. Проблеми, які виникають під час навчального року колектив вирішує, не виходячи зі стін шкільного приміщення. Адже повага один до одного є найкоротший шлях до порозуміння між всіма учасниками навчально-виховного процесу.

  З року в рік кипить життя у нашій школі. Ми навчаємо і навчаємось, разом працюємо, святкуємо, ходимо в походи, вирішуємо проблеми і робимо багато корисних справ. Змінюються вчителі, змінюються учні школи. Але незмінним є основне правило, за яким працює вже не один рік педагогічний колектив : «Якщо немає в серці тепла до дітей, перехожий, йди зі школи!».

Фотовернісаж