Не найкращі часи пережи­ває разом з громадою району Коноплянівка, розташована на самісінькій північній його окраїні. Налічуючи не одну сотню років історії, подарувавши світові не одну тисячу пар робочих рук і світлих голів, наше невеличке село сьогодні пестує серед не­озорих мальовничих краєвидів дві з половиною сотні своїх жителів. З болем у серці спостері­гаємо, яку пошуках кращої долі звідси щороку від’їздить наша молодь, ховаючи померлих, залишаючи сам-на-сам з хворо­бами і побутовими негараздами живих батьків та дідів своїх... Життя невпинне і невмолиме, у нього - свої правила і закони. З чим не посперечаєшся. Але ми все-таки намагаємося! Ми - це наш невеликий педагогічний колектив та наші завзяті вихованці, хлопчики й дівчатка, які кожного ранку з надією і повагою зазирають нам у вічі. Та ще з десяток дошкільнят, котрі з нетерпінням чекають зустрічі з великим майбутнім відкриттям свого життя - зі Школою!

Протягом року кожного свят­кового дня, як маленькі стру­мочки до моря, стікаються коноплянівці, великі й малі, до привітної, гостинно розчиненої шкільної оселі, щоб зігрітися серцем, разом зі школярами порадіти, поспілкуватися, привітати один одного зі святом сільський клуб не працює вже кілька років). Хочеться подякувати односельцям за небайдужість, дружню підтримку, бажання й прагнення не животіти, а жити! Поки є таке бажання, житиме й школа, триматиметься і громада. Многая вам літа, добра, здоров'я й щастя, дорогі односельці!

Світла, простора, охайна, наша школа радо зустрічає кожного ранку своїх вихованців. Створюючи атмосферу доброзичливості і взаємоповаги, вона, насамперед, намагається вчити найскладнішої життєвої премудрості - бути Людиною.

Педколектив працює над складною і дуже важливою проблемою: "Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа розвитку і становлення  і особистості.  Вона включає у себе і роботу по формуванню  і активної життєвої позиції учнів і щодо вибору життєвого шляху,  і стилю поведінки, моральних  і якостей людини і громадянина,  і естетичних уподобань і побутових звичок. Але над усією цією громадою височіє постать  Людини - єдиного незмінного і виміру на всі часи. Шкільний  і гімн, обраний для натхнення та підняття бойового духу, містить і такі рядки:

И сколько будет разных сомнений и соблазнов,

Пойми, что эта жизнь – не детская игра!

Ты прочь гони соблазны, освой закон негласный:

Иди,  мой друг, всеглаиди дорогою Добра! 

І ми з гордістю можемо впев­нитися, що наші випускники ніколи не звертають з неї. Високі показники у подальшому нав­чанні, подяки за гідну поведінку, активну участь у громадському житті, спортивні досягнення, сумлінна праця - все це вагомі свідчення того, що зернятка Добра, які плекала у дитячих душах школа, дали непогані схо­ди і проросли у майбутнє наших вихованців. Немає серед них ані осіб з асоціальною поведінкою, ані тих, хто, досягнувши певних соціальних та матеріальних висот, запишалися й невдячно забули про свою маленьку бать­ківщину. Ні! Наші випускники відрізняються з-поміж інших - і ми не боїмося видатись комусь хвальками - особливою вихо­ваністю, чуйністю у ставленні до ближніх, повагою до старших і вдячністю до своїх наставників. Це зовсім не означає, що у нас немає проблем у вихованні. Є! І кожен, хто працює сьогодні у школі, чия праця тісно пов'язана з дітьми та підлітками, розуміє це. Але сьогодні ми можемо з впевненістю і гордістю сказати: "Ми пишаємося нашими учня­ми і випускниками!" Всі вони знайшли своє місце в житті, успішно працюють і навчають­ся. Серед них є немало таких, які обрали педагогіку своєю майбутньою професією. Це студенти ЛНУ імені Тараса Шевченка Широка Аліна, Звягінцева Тетя­на, Карташова Аліна, Рихліцька Анна, Охріменко Сергій. З-поміж членів нашого педколективу троє - випускники Коноплянівської школи. Серед них молоді спеціалісти Т.О.Акименко і А.М.Бикова. Вчитель англійсь­кої мови Т.О.Акименко, яка нині перебуває у декретній відпустці, запроваджувала у навчальний процес проекти різного рівня складності, пошукові завдання, формувала у дітей вміння само­стійно мислити на уроці. Вона входить до групи вчителів райо­ну, які опановують комп'ютерний метод навчання за програмою «Intel» і намагалася передава­ти учням знання, максимально використовуючи можливості шкільної комп'ютерної кімнати (у розпорядженні школи – три сучасні комп'ютери). Роль гри, як засобу навчання і розвитку особистості школяра, опрацьо­вує у своїй діяльності вчитель початкових класів А.М.Бикова. Молодий педагог не помилилася у виборі напрямку своєї робо­ти, бо гра не тільки розширює пізнавальні можливості учнів, але й формує особистість - її світогляд, вольову і мотиваційну сферу.

Вагомих результатів у роботі досягла педагог з двадцяти­річним стажем, учитель по­чаткових класів О.В.Широка. Звертаючи особливу увагу на розвиток мовлення учнів, Ольга Володимирівна вміло розвиває мислення молодших школярів, їхню пошукову активність. Для уроків педагог обирає різно­манітні форми роботи з учнями: "Мозковий штурм" читання з передбаченням, інтерв'ю, гра "Доповідач - респондент" що зацікавлюють учнів, формують сталий інтерес до навчання.

Творчо підходить до роботи і вчитель історії та правознавс­тва М.О.Котова, яка працює над проблемою «Формування критичного мислення учнів». Марину Олексіївну цікавлять інноваційні підходи у навчанні і вихованні підростаючого по­коління. Інтерактивність - ось що притаманне урокам педагога, серед яких - КВК, уроки-суди, захисти творчих проектів, уроки з використанням елементів гри "Найрозумніший". Мета вчителя - формування критично мис­лячої людини, людини-громадянина з активною життєвою позицією, якій не байдужі радощі і болі рідної країни.

Наша школа - російськомовна. Але це не заважає нам плекати й розвивати українську мову - невід'ємну складову культури нашого народу. Учні школи одна­ково добре володіють як росій­ською, так і українською мовою, люблять і шанують їх. Щороку наша школа входить до числа переможців Всеукраїнської уч­нівської олімпіади з російської мови, бере активну участь у конкурсах з культури мовлення. Вона була лауреатом обласного конкурсу творчих робіт серед учнівської та студентської молоді "Культурна спадщина Луганщини" у номінації "Співці Лугансь­кого краю". Подане на розгляд журі конкурсу есе розповіло про чудовий світ живопису наших земляків, художників Анатолія і Бориса Костянікових і отримало високу оцінку.

Складовою роботи педколективу є формування в учнів ставлення до життя, гідності і цінності. У школі регулярно проводяться правові лектори, заняття у "Школі здоров'я", виховні години під гаслами "Ми різні - ми рівні", "Я - громадянин демократичної  держави", "Обери життя!". На жаль, проблеми і негаразди сьогодення здатні нанівець звести будь-які зусилля педагогів. Але всю нашу роботу ми, намагаємося підпорядковувати і одній високій меті - сформуванню , морально здорової особистості, здатної гідно протистояти шкідливим впливам, особистості, що впевнено і сміливо йтиме по життю.

Немало зроблено вчителем фізичної культури В.І.Широким, для формування у школі культури спортивних занять і фізичної активності.  Шкільна збірна, хлопчиків з ігрових видів спор­ту займала високі сходинки у  районних змаганнях. Великі надії у майбутньому покладаємо ми і  на збірну дівчаток з волейболу і баскетболу. І хоча Василь  Іванович пішов на пенсію, але справу, започатковану енергією і  його серця, гідно продовжив і  Ю.А.Марченко, вчитель фізич­ної культури з немалим педаго­гічним досвідом. Тож сподіваємося на те, що у нас ростуть здорові, вольові, активні діти, здатні перемагати не лише на спортивному майданчику, але і в будь-якій життєвій ситуації. Учнівський колектив та педагоги підтримують приміщення школи і прилеглу територію - а це більше двох гектарів площі – в ідеальному порядку. Шкільний парк і пришкільний спортивний майданчик - улюблені місця відпочинку школярів і взимку, і влітку. Допомагають нам у підтриманні порядку і затишку наші шановні батьки, а також дирекція СТОВ "МТС "Альянс". Сподіваємося, що наша школа - маленький острівець надії - й надалі залишатиметься місцем, де наші діти відчуватимуть радість пізнання і праці, справж­ньої дружби і любові.