Вчити людину бути людиною

   Тисячі професій народжуються і вмирають. Але й досі живе одна з найдавніших – професія вчителя. Вчитель – представник однієї з найбільш соціально значущих людських професій, праця якого спрямована на розвиток і формування людини. Змінюються умови й засоби виховання. Та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчати людину бути людиною.

   Сучасна цивілізація, динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростаючу потребу суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, творчих можливостей, здатної до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі.

   Саме така особистість є найбільшою цінністю в усіх країнах, а для незалежної України проблема активізації і творчої діяльності її громадян є найактуальнішою.

   Для сучасної школи потрібні висококваліфіковані педагоги, які постійно в пошуку найефективніших шляхів і засобів навчання й формування громадян, які здатні сприяти духовному відродженню України.

   Школа – це домівка поколінь, в якій одні навчають, інші – навчаються. І так за днями дні, за роками роки, за десятиріччями десятиріччя.

   Стоїть вона весною рясно вквітчена, зеленню закосичена, зимою в сукні білій, прикрашена рясним інеєм.

   Педагогічний колектив школи – це згуртований колектив однодумців, основна мета якого навчити і виховати, розкрити природні здібності дитини.

    У школі працює 20 педагогів. Кожен учитель розуміє, що учень – це не той, кого він навчає, а той, хто в нього навчається. Для вчителя важливо своєю творчою працею створити свою методику навчання, яка спонукає учня неординарно мислити, працювати.

  Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій, використання найдоцільніших інноваційних методів допомагає створити умови, коли діти випробовують себе в різноманітних ситуаціях, формують сукупність життєво необхідних умінь, знань і навичок.

   Урок – основа навчальної діяльності учнів. Якість уроку – одне з головних завдань вчителя. Від того, як побудованний урок, чим насичений, наскільки цікавий, динамічний, залежить коефіцієнт корисної дії учительської праці.

   Методи викладання вчителя – інформаційні та проблемні, методи навчання школярів – репродуктивні та пошукові, активізують пізнавальну діяльність учнів, надають їй творчого характеру.

   Впродовж багатьох років педагогічний колектив працює над проблемою «Підвищення ефективності і якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу».

   Є вчителі з природженим педагогічним талантом, які вміють під час уроку жити спільним життям з усім класом, забувати про себе, про свої турботи, проблеми. Уроки вчителів Луценко А.М., Холоденко Н.М., Косенко Т.П., Козленко М.І., Вайленко Ю.В., Галяпи Т.П. сприяють розширенню розумового кругозору учня, задоволенню його природженої допитливості.

   Світовий педагогічний досвід свідчить, що в кожного народу сформувалася своя власна національна система освіти і виховання. Ці процеси є невід’ємні від роботи методичних комісій.

   Вчителів початкових класів можна порівняти з невтомними бджілками в золотому вінку, що працюючи, збирають солодкий мед знань та доносять його до зацікавлених учнів. Вони невпинно працюють над собою, шукають нові шляхи для розв’язання тих чи інших проблем. Вчителі початкових класів Холоденко Н.М., Опалько Н.Д., Голуб М.В., Ткаченко Н.П. визначили основні спільні позиції, які є визначальними в педагогічній діяльності кожного. Це: розуміння дитини, визнання дитини, сприйняття дитини, визнання суверенітету особистості дитини.

   Вчителі методичних комісій створюють сприятливі умови для розкриття кожної дитини, для розвитку творчої активності всіх учнів. Учні люблять свою школу, прагнуть до неї, кожного вчителя сприймають як друга та однодумця, який завжди підтримає та порадить.

   Високим науково-методичним рівнем відзначаються уроки вчителів математики.

   Свою методичну роботу вони спрямовують не тільки на виконання вимог навчальних програм, а й на конкретного учня, його особистість. Вони дають ті знання, які розвивають дитину, її здатність мислити, аналізувати, виробляти власні судження, розв’язувати пізнавальні і життєві проблеми, адаптуватися до мінливих умов сучасного життя.

   Загін таких учителів – майстрів своєї справи працює у нашій школі.

   Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж усього життя.

   К.Д. Ушинський писав: «Учитель живе, поки вчиться. Коли він перестає вчитися, в ньому вмирає учитель». Тому вчити інших можна, лише постійно навчаючись самому.

   Самоосвіта – постійна діяльність вчителя. В школі функціонує виставка педагогічної творчості «Панорама методичних знахідок», проведені фестиваль педагогічних ідей «До педагогічної скарбниці», науково-практична конференція «Сучасний урок в сучасній школі», педагогічна дискусія «Мистецтво бути педагогом», диспут «Джерела педагогічної творчості».

   Учні нашої школи приймають активну участь у всіх творчих конкурсах. Цікаві, змістовні творчі роботи Саханчук Олени та Серебрянської Оксани зайняли почесні І-ІІ місця і були удостоєні грамот та цінних подарунків за участь в обласному конкурсі «Крапля крові врятує світ», що проводиться під егідою Червоного хреста.

   У рамках модернізації освітньої галузі важливе місце посідає комп’ютеризація навчально-виховного процесу. В школі працює комп’ютерний клас, де діти під керівництвом учителя інформатики Бардаченко Л.Ф., не лише освоюють ази комп’ютерної грамоти, а й створюють власні творчі проекти. 10 учнів відвідують гурток «Інтершкола», із задоволенням працювали над створенням власних книжок. Успішно завершили змістовні, цікаві проекти, а найкращі роботи Вітер Юлії («Веселі віршики»), Бабенко Юлії («Історія Київської Русі»), Козленко Олени («Смішинки-веселинки») були відзначені почесними грамотами.

   Важливу роль у вихованні духовності, культури, національної свідомості відіграє музейна кімната в школі, що зберігає архівні документи, газетні матеріали про людей і події рідного краю. За вимогами сьогодення музейна кімната працює у чотирьох напрямах: «Історія села», «Історія колгоспу», «Вони захищали Батьківщину», «Історія школи».

   Бажання бути здоровими об’єднує всіх людей незалежно від віку, статі, соціального статусу або фінансового становища. Усі ми знаємо, що здоров’я потрібно берегти. Сяючі очі, доглянута шкіра, прекрасна усмішка, підтягнуті м’язи – ось портерт сучасної людини. В школі під керівництвом вчителя фізкультури Кожем’яки В.Ф. працюють спортивні секції з волейболу, футболу, тенісу, проходять спортивні свята, Дні здоров’я. Учні показують високі результати на районних та обласних спортивних змаганнях, мають почесні нагороди.

   У школі працюють предметні гуртки і гуртки за інтересами: «Казковий розмай», «Рідне слово», «Ерудит», «Криниця», «Диво нитка», «Спорт і здоров’я», «Мій рідний край – Луганщина» та ін.

    Діє волентерський загін «Добродар». Весна для «Добродару» розпочинається з упорядкування парку, який розміщенно на шкільній території. Він був закладений у 1973 році нині покійним М.М. Рассказовим. Тут ростуть каштани, липа серцелиста, тополя пірамідальна, горобина, туя, смерека. Частину саджанців Михайло Михайлович привіз із Карпат. Вони добре прижилися і шумлять своїми розкішними кронами, зберігаючи пам’ять про колишнього директора школи М.М. Рассказова. На території парку було збудовано меморіал загиблим воїнам, за яким доглядають волентери. Вони прибирають алеї, проводять сезонні насадження на клумбах, а весною упорядковують їх до Дня Перемоги. «Добродар» упорядковує братську могилу, яка розташована на території села, де поховані воїни 50-ти танкової дивізії. Добродарівці не оминають своєю турботою ветеранів і дружин ветеранів Великої Відчизняної війни. Допомагають їм упорядковувати господарство та приносять продукти з магазину і ліки з аптеки. Волонтери, які завжди піклуються про людей, не минули турботою і сільське кладовище, на якому багато поховань, які вже не мають ані родичів, ані близьких. Добродарівці турботливо опікуються цими похованнями.

   Школа пишається своїми випускниками, серед яких є інженери, вчені, лікарі, вчителі, викладачі вищих навчальних закладів, працівники державних установ, військові, керівники підприємств, шкіл, передовики виробництва.

   На адресу школи приходять листи подяки від керівництва навчальних закладів в яких висловлюється подяка школі за відмінні успіхи в навчаннні їх випускників. Ось і нещодавно до школи надійшов лист від проректора університету – директора навчально-наукового інституту права В.А. Глазкова  від 14.09.2009 р., в якому повідомляється, що керівництво Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка висловлює вдячність за відмінну підготовку й виховання випускниці школи Іванюченко Ольги.

   Навчаючись в університеті Ольга показала найкращі якості, котрі педагогічний колектив школи протягом багатьох років кропіткої та плідної праці й турботи вкладали в неї.

   За відмінні знання, що виявилися впродовж усього періоду навчання, активну участь у громадському житті навчального закладу та напередодні Дня знань наказом ректора ЛДУВС ім. Дідоренка від 31.08.2009 № 453 Ольгу нагороджено нагрудним знаком «Відмінник навчання ЛДУВС».

   Школа живе цікавим сьогоденням. Традиційними стали проведення професійного свята вчителів, осіннього балу, новорічних та різдвяних свят, вечора зустрічі випускників, свято жінки, свято Матері, день Перемоги тощо.

   Учні і педагогічний колектив приймають участь у житті села. Вони активні учасники художньої самодіяльності. П’ятеро членів колективу – депутати сільської ради, опікуються турботами і проблемами односельчан.

   Школа – одвічна пристань дитинства, де панує доброзичливість, щирість і краса, де діти вчаться Людяності і Добра.